Я думав, що закінчу у другій частині розглядати ідеї Моше Фельденкрайза у другій частині його книги «Дія заради розуміння. Дванадцять практичних уроків». Проте, неспішне і глибше повторне прочитання, і аналіз його ідей змусили змінити мою початкову думку. На мій погляд фундамент його ідей перебуває саме у загальних вказівках до другої частини його книги.

1. Моше Фельденкрайз з перших рядків попереджає у тому, що немає необхідності сприймати інформацію, що він дає занадто буквально. Дуже часто люди шукають чарівну таблетку або чудо вправу, яка позбавить їх будь-яких хвороб і нездужань. Ось що він пише. «Ці дванадцять уроків вибрано з понад тисячі, даних протягом кількох років в Інституті Фенделькрайза. Не обов’язково виконувати ці вправи у такій послідовності, вони обрані, скоріше, як ілюстрація положень системи та методу автора».

Ще раз хочу наголосити – це ілюстрація положень системи та методу автора. Крім того, він пише: «Протягом кількох тижнів можна досягти значного вдосконалення всіх функцій, суттєвих для життя». Ось так він, як фізіолог, коротко сформулював головну мету своєї роботи – досягти вдосконалення всіх функцій, суттєвих для життя.

Працюючи з незрячими дітьми та дорослими щодо підвищення їх мобільності та безпеки пересування методом танцювальної реабілітації, я завжди звертав увагу на всесвітньо визнані авторські методики, пов’язані з рухом та роботою центральної нервової системи. Я вже писав про методику Гленна Домана та його книгу «Що робити, якщо у вашої дитини пошкодження головного мозку».

Сьогодні хочу торкнутися Моше Фельденкрайза, його методики та ідеї, які були ним висловлені в головній його праці «Усвідомлення через рух: дванадцять практичних уроків», а також як його ідеї можна застосувати до незрячих людей. Не думаю, що читачам буде цікаво читати повну біографію Моше Фельденкрайза, оскільки цю інформацію можна прочитати в Інтернеті.
Єдине, що хотів би наголосити, так це причину, внаслідок чого виник метод Моше Фельденкрайза. В результаті занять та викладання дзюдо він отримав травму коліна і йому запропонували операцію. Відмовившись від операції, він почав вивчати та розробляти техніки самостійної реабілітації та усвідомлення, які пізніше лягли в основу його методу. Його відкриття призвели до того, що він почав ділитися досвідом з іншими за допомогою лекцій, експериментальних курсів та індивідуальної роботи з кількома людьми. Його багаторічна практика призвела до появи книги «Усвідомлення через рух: дванадцять практичних уроків».