Володимир Батіщев

Я дуже вдячний своїй долі за те, що знайшов своє призначення в житті та улюблену роботу. З листопада 2015 року я займаюся танцювальною терапією і реабілітацією незрячих і слабозорих людей як дорослих, так і дітей.

Бальними танцями я почав займатися з 10 років у школі на уроках ритміки, які вели чудові педагоги Валерій Корзінін та Валентина Федорчук. Вони додатково проводили факультативні заняття бальними танцями з учнями школи, а потім організували свій ансамбль бального танцю «Ритм», який став для мене другою домівкою.

Я продовжував займатись бальними танцями до 24 років, але потім довелося перервати мої заняття бальними танцями у зв’язку зі службою у збройних силах. Службу у збройних силах я закінчив, обіймаючи посаду старшого офіцера групи профвідбору та психокорекції Академії збройних сил України.

У 2004 році я повернувся до танцювальної практики, яку продовжую досі. У міру накопичення мого танцювального досвіду, я відчув необхідність більш фундаментальних знань і закінчив Національний університет фізичного виховання та спорту України за спеціальністю тренер зі спортивних танців, викладач фізичного виховання.

Але, я не уявляю, як би склалося моє життя та доля, якби я не зустрів чудових тренерів та прекрасних людей Юрія та Яну Васютяк, керівників танцювального клубу «Данс-центр», членом якого я досі є. Саме завдяки цим великим педагогам я отримав фундаментальне розуміння механіки руху у танці, філософію бальних танців, величезну позитивну енергію та бажання ділитися своїми знаннями з іншими. Саме Юрій та Яна Васютяк підтримали мій проект танцювальна-рухової терапії з незрячими та завжди допомагали та допомагають вирішувати проблеми, якщо такі виникають.

Шлях до своєї улюбленої роботи я пройшов нелегкий, але без нього, я певен, не було б результатів. Кожен етап мого життєвого шляху давав мені додаткові знання, уміння, життєвий досвід у педагогіці та психології, навчанні та вихованні. Через три роки практичної роботи з незрячими людьми у мене з’явилася необхідність створення свого персонального сайту, і я дуже сподіваюся, що зі створенням цього сайту я зможу ділитися своїми знаннями, спостереженнями, а також отримувати зворотний зв’язок від незрячих людей, як дорослих, так і дітей та їхніх батьків.